Чи потрібно подавати дві декларації: декларацію кандидата на посаду і щорічну декларацію (з будь-якою позначкою), за один і той самий звітний період, якщо обов’язок подання виник з 24.02.2022 до 11.10.2023?
Ні, у випадку подання першою щорічної декларації (з будь-якою позначкою).
Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається . Якщо у суб’єкта декларування одночасно існує обов’язок подати декларацію кандидата на посаду та щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за один і той самий звітний період, то у випадку подання першою щорічної декларації, декларація кандидата на посаду за цей самий період не подається. Зазначене правило стосується лише декларацій кандидата на посаду за 2021–2022, але не стосується декларацій за 2023.
Які декларації та в який строк подають особи, які звільнились у 2022, 2023 роках?
Звільнились у період з 24.02.2022 до 31.12.2022 – подають:
Звільнились у період з 01.01.2023 до 11.10.2023 (включно) – подають:
Звільнились у період з 12.10.2023 до 31.12.2023 – подають:
У випадку переведення суб’єкта декларування на іншу посаду декларація при звільненні не подається.
Які є особливості декларування для осіб, які звільнились, але до 01 квітня наступного після звільнення року знову набули статусу суб’єкта декларування?
Якщо особа звільнилась або іншим чином припинила виконувати діяльність, яка передбачає обов’язок подання декларації, минулого року, але до 31 березня включно поточного року знову набула статусу суб’єкта декларування, то їй слід подати лише щорічну декларацію (продовжується діяльність). Те саме правило діє у випадку, коли особа обіймала одночасно дві посади, що передбачали здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад.
Хто належить до членів сім’ї суб’єкта декларування?
Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування.
Як зазначати інформацію про місце проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО)?
Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування). Водночас на період тимчасової окупації території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії вказані вище вимоги не поширюються на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
У разі наявності у внутрішньо переміщених осіб двох зареєстрованих місць проживання, обидва з яких знаходяться на території України, таким особам у блоці полів «Зареєстроване місце проживання» розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації рекомендується зазначити інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання у житлі, що розташоване за межами тимчасово окупованих територій / територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
У разі наявності у внутрішньо переміщених осіб кількох зареєстрованих місць проживання, в тому числі за кордоном, таким особам у блоці полів «Зареєстроване місце проживання» розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації рекомендується зазначити інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання у житлі, що розташоване на території України. Відомості щодо фактичного місця проживання у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації зазначаються за загальними правилами.
Особливості зазначення вартості об’єктів нерухомості
При відображенні відомостей про вартість об’єктів нерухомості слід керуватись загальними правилами зазначення вартості об’єктів декларування.
Особливістю визначення вартості об’єктів нерухомості є можливість використання відомостей, які містяться в електронній довідці про оціночну вартість (е-Довідка). З липня 2021 року Фонд державного майна України (ФДМУ) ввів в експлуатацію сервіс електронного визначення оціночної вартості нерухомого майна і автоматичного формування відповідних електронних довідок.
Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості, автоматично сформована за допомогою зазначеного сервісу, є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою. Отже, для цілей декларування може бути використана вартість, зазначена у е-Довідці, за умови, що вона сформована не раніше ніж за 30 днів до дати набуття права на об’єкт нерухомості, яке відбулось у звітному періоді.
Об’єкт нерухомості набуто на підставі договору дарування, спадщини
У разі спадкування будь-якого спадкового майна, яке оподатковується за нульовою ставкою, оціночна вартість такого майна з метою оподаткування не визначається. Якщо майно, подароване особі, оподатковується за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді спадщини / подарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини / подарунків, визначена згідно із законом (п. 174.8 ст. 174 ПК України). Отже, якщо спадщина / подарунок оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого / подарованого майна не проводилася, відомості про неї відсутні у договорі дарування або іншому документі про перехід прав, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується». У всіх інших випадках визначення оціночної вартості успадкованого майна / подарунка обов’язкова, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.
Об’єкт нерухомості набуто на праві оренди або іншому праві користування
Вартість на дату набуття права оренди або користування вказується відповідно до правовстановлюючих документів, на підставі яких набуто таке право. Якщо у правовстановлюючих документах відсутня вартість об’єкта нерухомого майна, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не відомо».
Об’єкт нерухомості набуто внаслідок приватизації
Якщо об’єкт нерухомого майна набуто внаслідок використання права на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків, відновна вартість такого об’єкта нерухомості не є його вартістю для цілей декларування та не зазначається у декларації. У разі відсутності інших даних про вартість майна при заповненні відповідного поля декларації слід обрати позначку «Не застосовується».
Новостворений об’єкт нерухомості
За відсутності інших даних у правовстановлюючих документах або документах про оцінку, вартістю новоствореного об’єкта нерухомості для цілей декларування вважатиметься вартість основних фондів та кошторисна вартість, зазначені у декларації про готовність до експлуатації об’єкта. У такому разі у полі «Тип вартості об’єкта» слід обрати позначку «це вартість на дату набуття права».
Об’єкт набуто на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, деривативного контракту (договору купівлі-продажу деривативу)
Вартість об’єкта нерухомості зазначається з урахуванням загальної суми коштів, витрачених на фінансування будівництва такого об’єкта нерухомості.
Об’єкт набуто на підставі договору цесії (відступлення права вимоги)
Цесія – правочин, на підставі якого відбувається передача права вимоги від первісного кредитора (цедента) до нового кредитора (цесіонарія). У разі набуття права власності на об’єкт на підставі такого договору вартість об’єкта у декларації зазначається відповідно до первинного договору (ціна сплачена цедентом).
Що означає тип права «Перебуває у володінні (без права користування)»?
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Водночас може мати місце ситуація, коли власник передає належне йому цінне рухоме майно, транспортний засіб, грошові активи іншій особі (наприклад, суб’єкту декларування) у володіння, при цьому не наділяючи її правом користування такими об’єктами. Відомості про такі об’єкти, передані суб’єкту декларування, члену його сім’ї, підлягають відображенню у відповідних розділах декларації.
Які доходи та подарунки зазначаються у декларації?
У декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду.
Доходи включають:
Доходи декларуються незалежно від їх розміру, крім подарунків. Розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів.
Дохід, що був нарахований, але не отриманий, відображається у деклараціях наступних звітних періодів. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ.
Подарунок у формі іншій, ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ. Доходи одного виду, отримані від одного джерела упродовж звітного періоду, вказуються однією сумою. Доходи різних видів, отримані від одного джерела, зазначаються окремо. Дохід одного виду (а саме: «Подарунок у грошовій формі», «Подарунок у негрошовій формі», «Благодійна допомога», «Інше»), отриманий з різних джерел, вказується як 1 об’єкт декларування, при цьому зазначаються всі джерела цього доходу (шляхом заповнення блоку полів «Інформація про джерело (джерела) доходу» та натискання кнопки «Зберегти»).
За неподання або несвоєчасне подання декларації передбачена відповідальність
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру корупціонерів).
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларації, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному Законом.
У разі неподання декларації суб’єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Детальніша інформація щодо декларування й технічної допомоги в роботі з реєстрами НАЗК.