На виконання доручення Президента Володимира Зеленського керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак провів п’яту зустріч із представниками іноземних дипломатичних установ, акредитованих в Україні, у межах системи реалізації Формули миру.

Зустріч з послами проходила у Клубі Кабінету Міністрів України та стосувалася пунктів Формули «Енергетична безпека» та «Недопущення ескалації війни та повторення агресії».

У заході наживо та у форматі відеоконференції взяли участь посли й представники дипмісій Японії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії, Південно-Африканської Республіки, Великої Британії, Естонії, Ефіопії, Йорданії, Нідерландів, Португалії, Литви, Єгипту, Бразилії, Канади, Республіки Корея, Індії, Бельгії, Іспанії, Австрії, Фінляндії, Азербайджану, Норвегії, Швейцарії, Німеччини, Болгарії, Данії, Греції, ЄС, Ірландії, Італії, Латвії, Північної Македонії, Румунії, США, Туреччини, Угорщини, Франції, Чорногорії, Швеції, а також координатор системи ООН в Україні Деніз Браун, спеціальний представник міністра закордонних справ Ісландії Торліндур К’яртанссон, екзарх Вселенського Патріархату в Україні, титулярний єпископ Команський Михаїл (Аніщенко) та тимчасово повірений у справах Апостольського нунція в Україні Йосеф Марамредді.

Вітаючи учасників зустрічі, Андрій Єрмак окремо подякував тим, хто долучився до такого формату спілкування вперше, а саме представникам 16 країн: Австрії, Бельгії, Алжиру, Португалії, Еквадору, Хорватії, Швейцарії, Гватемали, Греції, Ірландії, Ісландії, Угорщини, Азербайджану, Чорногорії, Нової Зеландії та Ефіопії.

Загалом, за словами керівника Офісу Глави держави, у зустрічі взяли участь представники 58 країн, тоді як на минулому заході у Верховній Раді були представлені 43 країни.

«Це свідчить про те, що ми активно рухаємося в пошуках належного рішення для забезпечення миру у світі», – наголосив він.

Андрій Єрмак поінформував іноземних дипломатів про результати другої зустрічі на рівні радників із питань нацбезпеки та політичних директорів зовнішньополітичних відомств країн світу та міжнародних організацій, що відбулася 5 серпня в місті Джидда (Саудівська Аравія).

Керівник Офісу Президента розповів про філософію української Формули миру, яка була представлена в Джидді, та відзначив постійне зростання реального прагнення до встановлення стійкого й тривалого миру в Україні, про що свідчить втричі більша кількість учасників у порівнянні з попередніми консультаціями в Копенгагені.

«Світова спільнота розуміє, що найбільший конфлікт із часів Другої світової війни, який нині триває в Україні, негативно впливає на всі країни і що російська агресія – це загроза для всього континенту», – констатував Андрій Єрмак.

Керівник Офісу Глави держави зазначив, що учасники зустрічі в Джидді засвідчили відданість принципам Статуту ООН, міжнародному праву та повазі до суверенітету й територіальної цілісності держав. Він наголосив, що саме на таких принципах побудована Формула миру Президента Володимира Зеленського.

«Ми працюємо над спільним планом. Кожна країна може взяти лідерство щодо впровадження або якихось окремих, або всіх десяти пунктів Формули. Більшість ваших країн, наскільки мені відомо, вже визначили пріоритети та свою роль у впровадженні цих пунктів», – сказав Андрій Єрмак.

Він також представив визначених відповідальних представників України щодо кожного з пунктів Формули миру, які забезпечуватимуть максимальну підтримку процесу їх реалізації.

Як зазначив керівник Офісу Президента, на зустрічі в Джидді також було погоджено необхідність підготовки порядку денного Глобального саміту миру, який заплановано провести до кінця поточного року.

«Сьогодні ми торкнулися вкрай важливого пункту Формули – енергетичної безпеки. Росія системно використовує енергетику як зброю. Кремль почав тиснути на Європу шляхом збільшення цін на енергоносії в шість разів із початку війни в Україні, але Україна зробила все для того, щоб зламати залежність від російських енергоресурсів, зламала плани Росії. Однак РФ продовжує свої атаки на українську енергоструктуру. Агресор планує створити гуманітарну катастрофу, позбавляючи мільйони українців доступу до базових ресурсів під час зими», – наголосив він.

Андрій Єрмак зауважив, що Росія, отримуючи імпортні складники в обхід санкцій, збільшує виробництво далекобійної зброї, щоб і надалі знищувати українську інфраструктуру. Зокрема, він нагадав про нещодавній удар агресора по нафтобазі на Рівненщині. У цьому контексті керівник Офісу Президента відзначив важливість підготовки української енергетики до зимового періоду та її захисту від російських масованих атак.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль детально розповів іноземним дипломатам про заходи, яких вживає Україна для підготовки до зимового періоду. За його словами, задля забезпечення енергетичної безпеки заплановане створення багаторівневого захисту енергетичних об’єктів шляхом їх укріплення та децентралізації енергосистеми. Європейські та світові компанії можуть скористатися надійними українськими підземними газосховищами, які здатні зберігати понад 30 млрд куб. м газу, що дасть змогу спокійно пройти зимовий період і забезпечити енергетичну безпеку Європи у довгостроковій перспективі. Також важливими чинниками енергетичної безпеки взимку мають стати постійний міжнародний моніторинг безпеки об’єктів енергетичної інфраструктури та створення міжнародної коаліції для захисту енергооб’єктів за допомогою посилення ППО. Крім того, передбачається участь партнерів у енергетичному відновленні України.

«Ми робимо проекти, яких ніхто у світі до нас із вами не робив, адже жодна енергосистема світу не зазнавала таких масштабних атак. У майбутньому Україна буде готова поділитися цим досвідом, щоб у разі необхідності інші країни розуміли, як потрібно діяти за таких сценаріїв. До речі, це те, що ми вважаємо дуже важливим елементом Формули миру для України – унікальний обмін досвідом, який захистить кожного й кожну нашу країну», – наголосив Денис Шмигаль.

Міністр енергетики України Герман Галущенко, голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький, голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов поінформували присутніх про поточну ситуацію в енергетичній системі нашої держави.

Керівник Офісу Президента також докладно розповів присутнім про перебіг реалізації іншого важливого пункту Формули миру, який стосується безпекових гарантій. Він зазначив, що вже 13 держав приєдналися до Спільної декларації щодо підтримки України, погодженої країнами G7 на саміті НАТО у Вільнюсі.

«Декларація є рамковим документом. Наступний крок – укладення системи двосторонніх і багатосторонніх безпекових договорів. Це мають бути чіткі й довгострокові зобов’язання, які забезпечать спроможність України захищатися сьогодні й запобігти російській агресії в майбутньому, забезпечать стабільність миру не лише в Україні, а й в усьому світі», – пояснив він.

За словами Андрія Єрмака, минулого тижня Україна почала переговори щодо укладення двостороннього документа щодо безпекових гарантій зі США, а сьогодні – з Великою Британією.

Керівник Офісу Президента запросив інші країни підтримати Спільну декларацію та безпекові гарантії для України.

Заступник керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква зазначив, що надання безпекових гарантій Україні до набуття членства в НАТО дасть змогу запобігти повторенню агресії з боку Росії. За його словами, це важливий пункт не лише для нашої держави, а й для інших, адже наслідки російської агресії відчувають і країни Європи, Азії, Африки.

Він зауважив, що безпекові гарантії передбачають не лише надання Україні озброєння, далекобійної артилерії, систем ППО та F-16, а й обмін розвідувальною інформацією, навчання українських військових, протидію кібератакам, розвиток української промисловості, посилення економічної стійкості та відбудову, притягнення до відповідальності всіх російських воєнних злочинців. Усе це може бути передбачено двосторонніми угодами в межах Спільної декларації. 

«Двадцять країн уже погодили Спільну декларацію, ми очікуємо на участь інших держав, щоб досягти стійкого та справедливого миру», – сказав Ігор Жовква.

За  його словами, усі країни, які підтримали Спільну декларацію або приєднаються до неї в майбутньому, автоматично стають учасницями робочої групи з питань безпекових гарантій. Координаторами робочої групи можуть бути представники США та Великої Британії, які першими розпочали переговори щодо двосторонньої угоди.