Виступ Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука під час Європейської конференції голів парламентів «Наслідки загарбницької війни росії проти України та роль національних парламентів у відбудові України» (м. Дублін, 28-29 вересня 2023 року)

Шановний Пане Голово Парламентської Асамблеї,

Шановні колеги-керівники парламентів,

Почесні гості,

Пані та панове, 

Сьогодні ми зібралися на традиційній Європейській конференції голів парламентів, яка об’єднує очільників парламентів Європейського континенту, президентів найавторитетніших міжпарламентських асамблей та парламентів-партнерів за демократію!

Дякую Парламентській Асамблеї Ради Європи за блискучу організацію сьогоднішнього заходу, а ірландським господарям — за традиційну гостинність!

Для мене честь виступати перед представниками парламентів, з країн, які обрали своїми цінностями Верховенство права, Демократію та Права людини.

Майже 75 років Рада Європи збирала під своїм прапором держави Європейського континенту.

Ми щиро мріяли, що от-от і цей прапор об`єднає всі країни Європи.

Однак до нашого спільного європейського дому ввірвалася війна.

Вона розпочалася не 24 лютого 2022 року із широкомасштабним вторгненням росії в Україну.

Вона розпочалася навіть не у 2014 році, коли було окуповано українські Крим та Донбас.

Згадаймо Молдову та Придністров`я, Грузію, проаналізуймо всі спалахи протистояння й провокації в країнах, що проголосили незалежність від москви, гляньмо на майже десятирічну війну в Україні.

Усі ці війни, усе це зло мають однакову природу та їхні ініціатори переслідували однакові цілі.

Ідеться про патологічне хворобливе прагнення кремлівських режимів за будь-яку ціну відновити колишню імперію.

Її можна назвати «рускім міром», митним або євразійським союзом, але сутність її залишається незмінною.

Ця сутність — імперська диктатура, яка успадкувала всі найжахливіші практики терору, шовінізму, зневаги до загальноприйнятих цінностей.

Усе те, чого цивілізований світ прагнув позбутися, зводячи нову архітектуру миру після Другої світової війни.

Демократичний світ довго закривав очі на цю імперську політику.

Надприбутки від торгівлі з вбивцями мого народу, усілякі поступки агресору,сліпа віра у можливість чесних домовленостей із режимом та неготовність діяти рішуче.

Усе це, зрештою, спричинило реалії сьогодення.

Це була помилка.

І коли 24 лютого 2022 року українці та українки прокинулися від ракетних ударів, то Європа — від усвідомлення цієї помилки.

Попри страшну ціну нашої свободи, я радий, що вільний світ нарешті прокинувся, і, сподіваюся, вже ніколи більше не засне сном байдужості, безвідповідальності, втоми.

Сьогодні я маю честь виступати перед вами як представник незламної нації.

Нації, яка зіткнулася з безпрецедентними викликами та не відступила перед могутнім і страшним ворогом.

Агресивна війна росії проти нашої суверенної держави залишає глибокі шрами на нашій землі та в наших серцях.

Міста й села, від яких залишились лише назви на картах, зруйновані родини, викрадені діти та незліченна кількість назавжди втрачених людських життів!

Наслідки цієї неспровокованої агресії є не лише фізичними чи економічними, але й емоційними, психологічними, які залишать слід на майбутніх поколіннях.

Зв’язані тіла у Бучі, масові поховання в Ізюмі, катівні у Херсоні — назавжди залишаться в пам’яті.

Володіючи необмеженим ресурсом, росія всіляко прагне вести тривалу війну на виснаження.

Їй не шкода ані своїх громадян, ані своїх ракет.

Про шкоду моральну чи іміджеву взагалі говорити не доводиться.

російські ракети й дрони продовжують нищити цивільну інфраструктуру та вбивати мирних громадян.

Удари по українських портах та блокада судноплавства у Чорному морі дедалі більше посилюють загрозу глобального голоду.

Ми наближаємось до зими та вже відчуваємо перші удари по нашій енергетичній системі.

кремль веде чіткий і цинічний розрахунок на те, що Україна виснажиться, а союзники втомляться від навантаження або ж відступлять перед ядерним шантажем.

Шановні колеги,

Ми готові до викликів, які доля послала нам, бо інакше ми втратимо свою землю, свою державу, своє майбутнє.

Ми стійкі та об’єднані.

Ми хочемо справедливого миру й не відмовимося від свого покликання бути частиною вільного демократичного світу.

Ми хочемо, щоб і демократичний світ був не менш рішучим у своєму намірі покласти нарешті край російській диктатурі, не дозволити руйнацію своїх базових принципів.

Тому я вірю, що наша коаліція буде лише міцніти, нарощувати зусилля заради спільної перемоги.

Перемоги справедливості.

Перемоги здорового глузду.

Перемоги поваги до демократії та прав людини.

Що ми розуміємо під перемогою?

Це питання, на яке у нас має бути єдина відповідь.

Перемога — це повне та безумовне відновлення територіальної цілісності України, нашого суверенітету й незалежності.

Це мир, який прийде після цього.

Це справедливість для жертв.

Це відповідальність для винних.

Зрештою, перемога — це створення надійної системи неповторення війни у майбутньому.

Ця філософія лежить в основі української Формули миру.

Формули, запропонованої Президентом України Володимиром Зеленським.

Формули, яка вже отримала підтримку демократичного світу.

Коли ми говоримо про Формулу миру, ми говоримо не лише про Україну та її територіальну цілісність.

Наш план є універсальним і стосується всіх без винятку членів міжнародного співтовариства.

Для справедливості та правил немає малих чи великих, багатих чи бідних країн.

Ми всі — рівні у своєму праві на життя, розвиток, вибір власного шляху.

Наша Формула — саме про це.

Нині ми активно працюємо над залученням максимальної кількості однодумців до участі у реалізації Формулі миру.

Започаткована робота на декількох рівнях і я запрошую кожного з вас до цієї важкої, але такої необхідної праці саме на рівні парламентському.

Шановні колеги,

У нашому прагненні до справедливості та відповідальності було досягнуто значної віхи.

Цієї весни, на травневому Саміті Ради Європи у Рейк'явіку було створено реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України.

Цей реєстр — не просто рішення, а свідчення відданості міжнародної спільноти справі правосуддя.

Ця ініціатива є променем надії для незліченних жертв і першим кроком до створення міжнародного механізму компенсації для тих, хто постраждав від російської агресії.

Верховна Рада України, у співпраці з Радою Європи та іншими міжнародними організаціями, залишається відданою підтримці цієї ініціативи та забезпеченню того, щоби голос кожної жертви був почутий, а її права були дотримані.

Як сказав лауреат Нобелівської премії миру Елі Візель: «Ми завжди повинні ставати на чийсь бік. Адже нейтралітет допомагає гнобителю, а не жертві. Мовчання заохочує мучителя, а не замучених».

І я вдячний Раді Європи за її непохитну позицію, що визнає ці слова.

Ми вітаємо міжнародні зусилля, спрямовані на притягнення політичного та військового керівництва російської федерації до відповідальності за їхні дії.

На цьому шляху боротьби Рада Європи та її Парламентська асамблея відіграють особливу роль.

Парламентська асамблея — це діалог, це зміцнення взаєморозуміння та співпраці між державами-членами, що має неоціненне значення для міжнародної підтримки України.

Як провідна правозахисна організація континенту, Рада Європи має бути своєрідним маяком надії, гарантуючи, що права людини, демократія та верховенство права підтримуються навіть у найскладніші часи.

Її непохитна підтримка відіграє важливу роль у допомозі нашій країні у подоланні наслідків російської агресії.

Агресія та порушення основоположних прав не мають заохочуватися, а зустрічати спільний опір.

Верховна Рада України, у тісній співпраці з Радою Європи та ПАРЄ, перебуває на передовій законодавчих реформ, спрямованих на відновлення нашої держави.

Ми приймаємо закони для підтримки внутрішньо переміщених осіб, відновлення інфраструктури та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.

Ми також залучаємо міжнародну допомогу, адже цей шлях ми не зможемо пройти самотужки.

Говорячи про ресурси для відновлення України, я знову повертаюся до питання справедливості.

росія скоїла злочин агресії, росія завдала колосальної шкоди та саме росія має відповідати за це.

Я вітаю той факт, що в деяких країнах вже розпочалися процеси, націлені на конфіскацію та передачу Україні заморожених російських активів в якості репарацій.

Це складне юридичне питання.

І це завдання саме для нас, для законодавців.

Вірю, що ви й ваші парламенти готові до цієї роботи.

Але окрім цегли й бетону, є інший вимір відбудови.

Йдеться про відновлення довіри, зміцнення національної єдності та забезпечення того, щоби майбутні покоління українців зростали у вільній, успішній та мирній країні.

У цьому зв’язку роль національних парламентів у постконфліктній відбудові має визначальне значення.

Ми закликаємо вас підтримати нас не лише фінансово, але й знаннями, досвідом та відданістю принципам міжнародного права.

А ми збагатимо світ знаннями, як боротися, як вірити і як перемагати!

Дорогі друзі, я глибоко переконаний, що саме нам випав історичний шанс завершити період свавілля, що продовжує заважати нормальному мирному життю європейців.

І ми не повинні змарнувати цей шанс чи безвідповідально самоусунутися і передати його вирішення нашим дітям та онукам. Я не маю ані найменшого сумніву, що нам вистачить сили й мужності довести цю війну до перемоги. Перемоги цінностей і принципів, які ми обрали, створюючи Раду Європи після Другої світової війни. І я переконаний, що ця перемога змінить та зміцнить не лише Європи, але й увесь світ.

Один із найвідоміших українських поетів, Тарас Шевченко свого часу заповів Україні наступні слова: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». І я дуже дякую вам за те, що ви також поруч з Україною — і ми обов`язково втілимо те, про що сьогодні говоримо.

Шановні колеги!

На завершення, хочу разом із моєю дорогою колегою пані Маркетою Пекаровою Адамовою запросити всіх вас до Праги, де вже 24 жовтня відбудеться Другий Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, і де ми говоритимемо про Український Крим, про свободу та гідність, про нашу спільну перемогу!

Дякую за увагу!