Міжнародна робоча група щодо санкцій проти Росії, яку очолюють керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI) Посол Майкл Макфол, вивчила 174 іноземні компоненти, вилучені з трьох моделей БПЛА, які використовують російські війська на полі бою в Україні.

Зокрема, російська армія регулярно застосовує три основні моделі безпілотників: «Шахед-136/131», «Ланцет» і «Орлан-10». Водночас Росія у процесі виготовлення БПЛА все ще значною мірою покладається на компоненти іноземного виробництва, зокрема мікроелектроніку.

Згідно з дослідженням Міжнародної робочої групи, основним постачальником критично важливих компонентів для російських дронів є Китай, на який припадає 67% поставок, причому 17% із них відбуваються через Гонконг. На Туреччину та Об'єднані Арабські Емірати припадає 5% та 2% компонентів відповідно. Також у дронах були виявлені складники, вироблені в Японії, Республіці Корея, Швейцарії та інших країнах, зокрема процесори, мікросхеми, транзистори та інші життєво важливі компоненти.

Водночас, згідно зі звітом Міжнародної робочої групи, багато деталей можна отримати через загальнодоступні платформи, що ускладнює регуляторний нагляд.

Зважаючи на це, експерти групи закликали виробників робити більше для запобігання доступу Росії до їхньої продукції в обхід економічних санкцій.

«Росія надзвичайно активно використовує дрони для масованих атак на інфраструктурні, цивільні та військові об’єкти в Україні, тому дуже тривожно бачити, що важливі компоненти для виробництва ворожих БПЛА походять із різних держав, зокрема з країн – союзників України. Це питання вимагає нашого спільного негайного реагування. Маємо вжити комплексних заходів, щоб запобігти використанню агресором критично важливих компонентів для продовження військових дій на українській землі», – наголосив Андрій Єрмак.

Зокрема, запропоновано узгоджувати санкційні списки між країнами-партнерами, уніфікувати переліки товарів подвійного використання на основі кодів Гармонізованої системи та розширити категорії товарів, які підпадають під санкції, на основі кодів Гармонізованої системи.

Також компанії мають розробити чіткіші інструкції стосовно дотримання вимог законодавства. Рекомендовано посилити співпрацю між виробниками та органами влади з метою покращення дотримання санкцій та впровадження ефективних обмежувальних заходів. Крім того, уряди мають провести розслідування щодо відомих компаній, які не дотримуються визначеної санкційної політики.

На думку експертів, необхідне більш ефективне використання наявних інституцій та механізмів. Зокрема, застосування механізмів боротьби з відмиванням грошей (AML) може посилити заходи експортного контролю, оскільки обхід санкцій часто має схожі схеми з відмиванням грошей. Застосування методів боротьби з відмиванням грошей до експортного контролю цінне для виявлення структур у третіх країнах, які є важливими для виробництва та експорту військової продукції в Росію, особливо якщо виробництво відбувається за межами коаліції, що запровадила санкції.

«Звіт робочої групи Єрмака-Макфола є закликом до дій для посилення міжнародної співпраці. Оскільки ми орієнтуємося в цьому складному ландшафті, обмін інформацією та співпраця між країнами коаліції набуває першорядного значення. Працюючи разом, ми можемо ефективно застосовувати санкції та посилювати нагляд, щоб стримувати несанкціонований потік критично важливих технологій», – каже радник керівника Офісу Президента України, секретар Міжнародної робочої групи щодо санкцій проти Росії Владислав Власюк.

Міжнародна робоча група щодо санкцій створена з ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Її очолюють керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак і директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI) Посол Майкл Макфол. До складу групи входять міжнародні та українські експерти, зокрема представники Київської школи економіки.