Доброго дня, шановні колеги, шановні українці.

З 2014 року російське керівництво зосередило величезну кількість ресурсів для того, аби зірвати інтеграцію України в ЄС. Після розвалу радянського союзу росія так і не сприйняла того факту, що Україна — незалежна держава. Тепер вони не можуть сприйняти, що Україна вже скоро стане частиною ЄС. Для нас питання тут стоїть не у форматі «якщо», а у форматі «коли».

В умовах, коли росія робить усе, щоб зірвати нашу європейську інтеграцію, ще більш важливими виглядають наші здобутки у цій сфері.

У червні 2022 року Україна здобула статус кандидата на членство в ЄС. Це фундаментальна зміна у наших відносинах із Європейським Союзом. Це історична подія для багатьох поколінь українців, які боролися та вірили в європейську Україну.

У сфері євроінтеграції за минулі 10 місяців нам вдалося зробити те, що раніше планувалося виконувати щонайменше декілька років.

Попри війну, ми отримали п’ять «безвізів» із ЄС. У березні підписали «енергетичний безвіз» і приєдналися до європейської енергомережі. У червні отримали економічний і транспортний «безвізи». Завдяки цьому були скасовані всі мита і квоти на українські товари, що експортуються в ЄС, а також була прибрана необхідність отримувати дозволи на автомобільні вантажні перевезення через територію ЄС.

У жовтні додався «митний безвіз», завдяки якому спрощуються митні процедури, а наша митниця інтегрується в європейську. Також Україна стала членом програми «Цифрова Європа». Було прийнято десятки нормативно-правових актів, які синхронізують наше законодавство з європейським, а також сприяють впровадженню найкращих європейських політик і практик.

Ми дуже чітко розуміємо, що нам потрібно зробити й у якій послідовності, аби якнайшвидше стати членом ЄС.

Зараз ми завершуємо виконання семи рекомендацій Європейської комісії, які дозволять нам запустити наступні кроки для інтеграції. Також ми маємо проаналізувати відповідність нашого законодавства законодавству Євросоюзу, щоб чітко розуміти обсяг робіт, які потрібно виконати.

Паралельно з оцінкою відповідності, прийняттям та впровадженням європейського законодавства, ми будемо готуватися до безпосередніх переговорів щодо самого вступу.

Що це означає? Буде сформована переговорна позиція України, яка визначить наші сильні сторони, межі компромісів, як вступ до ЄС вплине на окремі сектори економіки та держави загалом. Будуть сформовані команди переговорників з української сторони, які фахово зможуть обговорити деталі в різних сферах. Це стане підставою для відкриття офіційних перемовин про вступ.

Далі нас очікує шлях переговорів, який має увінчатися підписанням Угоди про вступ України до ЄС. Ми розраховуємо пройти цей шлях менше ніж за 2 роки. І тоді Україна стане повноправним членом ЄС. Будуть остаточно скасовані всі бар’єри на торгівлю, обмеження щодо руху робочої сили, Україна отримає доступ до структурних та інвестиційних фондів ЄС.

Об’єм роботи колосальний. Водночас ми бачимо, що наші європейські партнери налаштовані на продуктивну співпрацю в питанні інтеграції.

Яскравим свідченням цього стане візит у найближчі тижні голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Ми очікуємо, що разом із пані фон дер Ляєн в Україну прибудуть більше 10 єврокомісарів для проведення міжурядових консультацій. Це стане не лише важливим сигналом подальшої підтримки України у війні, але і продемонструє, що ЄС відкритий до переговорного процесу про вступ України.

Важливою частиною нашої співпраці з Європейським Союзом також буде спільна реалізація Плану великого відновлення України. Відбудова стане об’єднавчою ідеєю для Європи. Як наголошував Президент України Володимир Зеленський, відбудова України – це не про якесь неосяжне майбутнє. Це проект, який ми розпочинаємо прямо зараз.

Вчора в Ірпені ми анонсували відновлення за рахунок коштів платформи United24 перших 18-и багатоквартирних будинків, які були пошкоджені під час російської окупації частини Київщини. Це початок масштабної роботи з відбудови житла, яку ми будемо проводити по всій країні.

Для цього сьогодні Уряд створює на базі Державного агентства інфраструктурних проектів та Державного агентства автомобільних доріг нову структуру — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Це дозволить оптимізувати робочі процеси, уникнути хаотичності у плануванні та реалізації проектів.

Вже зараз ми знаємо джерела надходження 110 млрд грн на відбудову цього року. Водночас ми розраховуємо, що нам вдасться акумулювати в 6 разів більше коштів, аби уже в 2023-му відновити якнайбільше інфраструктури та житла українців.

Наостанок зупинюся ще на одному важливому рішенні, яке ми сьогодні затвердимо і яке стосується однієї з найважливіших реформ у сфері покращення бізнес-клімату. Мова йде про дерегуляцію.

Зараз в Україні існує практично 1000 інструментів державного регулювання для бізнесу. 528 дозволів, 224 ліцензії, 157 погоджень, а ще десятки декларацій, висновків, посвідчень та свідоцтв. У нас є політична воля і політичне рішення все це радикально скоротити. Для цього сьогодні створюємо міжвідомчу групу, яка у прискореному режимі займеться переглядом всіх цих інструментів контролю і регулювання.

Отже, працюємо далі. Віримо в ЗСУ. Слава Україні!