Доброго дня, шановні українці.

З першого дня повномасштабної війни Уряд неодноразово відзначав, що реформи не можна відкладати. Робота в цьому напрямі не зупинялася, в тому числі завдяки активізації взаємодії та інтеграції з Європейським Союзом.

Зміни на митниці — це один із найбільших запитів, які є серед населення і бізнесу впродовж останніх 30 років. Ще до масштабного російського вторгнення ми сформували комплексну дорожню карту з реформування митниці, і зараз продовжуємо її активне впровадження. Що передбачає митна реформа?

По-перше, це приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Це те, що ми називаємо «митний безвіз» із Європейським Союзом. Учора Парламент прийняв урядовий законопроект про зміни до Митного кодексу, і ці зміни максимально наближають українське митне законодавство до законодавства Євросоюзу, фактично відкриваючи дорогу до підписання «митного безвізу». Україна почне обмінюватися митною інформацією з 36 країнами в режимі реального часу. Це буде надважливий процес у знищенні корупції та схем на митниці.

Другий крок. Міністерству інфраструктури, Міністерству закордонних справ та Державній митній службі доручено активізувати процес перемовин щодо відкриття спільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС. Ми говорили про можливість відкриття таких пунктів із Прем’єр-міністром Польщі. І це так само важливий напрямок для пришвидшення всіх митних процедур і мінімізації корупційних ризиків.

Третій крок. Міністерство інфраструктури найближчим часом представить проект електронної черги на кордоні. Ми рухаємося у бік цифрової держави із максимально зручними сервісами для людей та бізнесу, а тому це питання не може і не буде більше відкладатися.

Четвертий крок. Розширення пунктів пропуску в рамках проекту «Відкритий кордон» та створення сучасних сервісних зон біля кордону для вантажних автомобілів та їх водіїв. Сьогодні на прикордонному пункті пропуску «Краківець-Корчова» запускаємо абсолютно новий автобусний термінал, який здатен буде опрацьовувати від 30 автобусів на добу. Робимо все, аби перетин кордону був комфортним та зручним.

П'ятий крок. Уряд ще в червні подав до Верховної Ради законопроект щодо розмитнення авто через Дію. Люди чекають цих змін. Швидке розмитнення — не єдина новація цього законопроекту. Усуваємо також людський фактор у питанні визначення ставок, за якими відбувається розмитнення. Тобто всі можливі схеми із заниженням вартості, підробленими інвойсами, неіснуючими пошкодженнями — усе це має зникнути раз і назавжди. Запропоновані процес і формула, за якими відбувається розмитнення, максимально прості. Заповнення форми — до 10 хвилин, і одразу сплата через Дію. Замість нинішніх 4-х платежів, які створювали бюрократію і складнощі, тепер буде один платіж. Зручно, просто та ефективно.

Дерегуляція, цифрова держава та спрощення процедур — це визначальні принципи всіх реформ, які ми запускаємо. Насамперед принцип дерегуляції ми реалізовуємо для спрощення умов ведення бізнесу. За останні пів року більше 500 різних дозволів були або повністю прибрані, або переведені у декларативну форму. На цьому не зупиняємося. Сьогодні Уряд затвердив законопроект, який передбачає скасування ще 17 документів дозвільного характеру.

Також сьогодні затвердили порядок використання коштів на підтримку аграріїв. Держава спрямовує 1,5 млрд грн на підтримку фермерів та сільгоспвиробників. Максимальна бюджетна дотація для власників сільгоспугідь буде складати 372 тис. грн, максимальна дотація для одного підприємства на утримання корів — 530 тис. грн. Тобто ми продовжуємо політику підтримки малих та середніх фермерів.

Також у межах системної політики підтримки аграрного сектору 12 серпня було запущено онлайн-платформу для прямої взаємодії держави та агровиробників — Державний аграрний реєстр. За три дні зареєструвалося 1,5 тисячі фермерів.

Державний аграрний реєстр — це «Дія» для аграріїв. Платформа, де представлено прозорий та зрозумілий розподіл усіх видів підтримки для українських фермерів. Агровиробники, зареєстровані в реєстрі, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів. Тобто цифровізація знову стає синонімом ефективності та прозорості.

Продовжується реалізація програми єРобота. Кількість поданих заявок сягнула вже 8 тисяч. Сьогодні Уряд виділив ще 103 млн грн на відповідні гранти. 74 млн грн будуть спрямовані для створення 324 мікробізнесів. Ще 29 млн грн підуть на запуск 9 нових проектів у сфері ягідництва, садівництва та виноградарства.

Держава допомагає громадянам реалізувати свої плани та амбіції, створивши власну справу. Ми робимо це, адже розуміємо, що саме малий та середній бізнес — основа успішної української економіки та квітучої країни.

Дякую за увагу. Слава Україні.