Шановні колеги! Шановні українці!

Розпочинаємо чергове засідання Уряду України.

Перш за все, хочу повідомити, що сьогодні Україна отримала черговий транш макрофінансової допомоги від ЄС розміром 1,5 млрд євро.

Дякуємо нашим європейським партнерам за це рішення, яке демонструє солідарність Європи з Україною.

Наш шлях до Європейського Союзу є незмінним. І його важливою складовою є розвиток швидкої логістики в західному напрямку через кордон із державами Євросоюзу. Максимум швидкості, мінімум бюрократії, зручність прикордонного простору для людей і для бізнесу.

У рамках покращення роботи нашого європейського кордону ставимо три ключові завдання.

Перше — розбудова прикордонної інфраструктури. Зокрема, мережі автомобільних пунктів пропуску. Наразі на кордоні з ЄС їх функціонує 21. Три з них відкриті під час повномасштабної війни. У планах — створення ще дев’яти пунктів пропуску та модернізація тринадцяти.

Найбільше робіт плануємо провести на кордоні з Польщею. Є домовленість про отримання Україною 160 млн євро пільгового кредиту від польських партнерів для оновлення доріг, пунктів пропуску, закупівлі сканерів.

Також минулого тижня під час візиту урядової делегації до Бухаресту домовилися з Румунією, що будемо разом розвивати під’їзні шляхи та залізничну інфраструктуру, будемо рухатися до спрощення прикордонного контролю.

Румунський напрямок є ключовим для українського експорту. Тому під час переговорів у Бухаресті задекларували посилення співпраці у забезпеченні надійного транзиту. Є домовленості про перевантаження української продукції в морських та річкових портах Румунії та про співробітництво в Дунайських портах.

Друге завдання – спільний митний та прикордонний контроль з країнами ЄС. Тобто, буде один пункт пропуску, де працюватимуть представники обох держав. Цим досягаємо більшої інтеграції в європейський простір, прискорюємо логістику, мінімізуємо корупцію. Пілотний проект реалізуємо на польсько-українському кордоні. Під час візиту до Бухаресту Україна зробила відповідну пропозицію і румунській стороні.

Третє наше завдання — продовження реалізації «митного безвізу» з країнами Євросоюзу. Це обмін митною інформацією щодо транзитних товарів у режимі реального часу. За десять місяців «митного безвізу» вже оформлено 15 тис. транзитних декларацій в обидва боки. Тепер маємо завдання перевести митниці на нове програмне забезпечення, щоб відповідати європейським стандартам.

Також на шістнадцяти пунктах пропуску вже працює електронна черга для вантажного транспорту. З середини грудня минулого року нею скористалися більш ніж 347 тисяч разів. Зараз за добу 2,6 тис. вантажівок перетинають кордон за допомогою цього сервісу.

На семи пунктах пропуску успішно тестуємо єЧергу для автобусів. Наступними користувачами будуть водії легкових авто. І все це знову для комфорту людей та бізнесу.

Паралельно з модернізацією нашої країни продовжуємо її швидку відбудову.

Зокрема, долаємо наслідки російського теракту на Каховській ГЕС. Наша мета — відновити постачання води в міста Дніпропетровщини та допомогти людям, які втратили своє житло та свої врожаї через затоплення.

Загалом на всі заходи, пов’язані з наслідками підриву ГЕС, Уряд виділив 4,6 млрд грн. З них майже 32% вже витрачені на фінансування робіт та на виплату компенсацій.

Маємо важливі результати. Почала працювати перша нитка водогону на ділянці «Інгулець – Кряжеве». Вона забезпечить водою 25% населення Кривого Рогу. Виконали роботи за рекордно короткі строки – 76 днів від моменту підриву Каховської станції. Дякую всім, хто долучений до реалізації проекту.

Нагадаю, що на прокладання трьох ланок водогонів загальною протяжністю понад 144 км Уряд першочергово виділив 1,5 млрд грн. Сьогодні ухвалюємо рішення про виділення додатково ще 7 млрд грн для продовження робіт. Працюємо далі, щоб до зими всі мешканці постраждалих міст мали доступ до води.

Триває обробка заяв жителів Херсонщини та Миколаївщини на компенсацію за втрачений врожай. Наразі їх подано понад 340, погоджено виплат на 2,7 млн грн.

Майже 565 млн грн ми спрямували на компенсації по 5 тис. грн кожному, хто постраждав від підриву росією Каховської ГЕС. 17,5 тис. людей подали відповідні заявки, ми вже виплатили 54,6 млн грн компенсацій. Прийом заявок триватиме до кінця жовтня, щоб встигли всі, хто потребує підтримки від держави.

Ще 1,3 млрд грн Уряд виділив на відбудову пошкодженого та зруйнованого житла в зоні наслідків російського теракту. Люди в Миколаївській та Херсонській областях матимуть ресурси для ремонтів своїх осель до зими.

Також забезпечуємо незмінність тарифів на тепло для населення в новому опалювальному сезоні.

Сьогодні Уряд продовжує дію ПСО на ринку природного газу до середини квітня 2024 року. «Нафтогаз» буде й надалі реалізувати газ постачальникам тепла для населення за фіксованою ціною – 7,4 тис. грн за тисячу кубічних метрів.

Це рішення — частина комплексних заходів з підготовки до зими. Працюємо над тим, щоб в оселях кожного українця було світло й тепло, а наша критична інфраструктура отримала надійний захист від російських ракет і дронів.

Працюємо солідарно, оперативно, ефективно заради нашої перемоги над ворогом і для добробуту всіх українців.

Дякую за увагу! Слава Україні!