Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості спільно з Міністерством оборони України та Генеральним Штабом ЗСУ провели демонстраційні випробування техніки для медичної евакуації з нагоди Всесвітнього дня екстреної медичної допомоги. На заході були присутні представники Збройних Сил України, зокрема Командування медичних сил, військові медики, представники посольств різних країн та журналісти закордонних та українських медіа. 

Мета - привернути увагу до теми медичної евакуації в зоні бойових дій. Окрім того, заохотити представників країн-партнерів до прямих контрактів з українськими виробниками в рамках проєкту ZBROYARI: Manufacturing Freedom.

“Така техніка потрібна на фронті, вона рятує життя як поранених, так і військових медиків. Наші виробники вміють робити дійсно якісні продукти. Вони є різні: броньовані автомобілі, санітарні, колісні й гусеничні роботизовані платформи різних модифікацій. Для того, щоб ці вироби потрапили на фронт - їх треба закупити. У держави нині дуже обмежений ресурс. Ми як Мінстратегпром в умовах обмеженого фінансування шукаємо способи залучити додаткові кошти. Тому показали ці зразки техніки представникам наших країн-партнерів, розповіли, наскільки важливо військовим мати їх у своєму арсеналі. Щоб наші союзники допомогли закупити ці засоби для війська”, - сказала заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр.

У демонстраційних випробуваннях взяли участь дев’ять виробів від сімох українських виробників. Було представлено два зразки автомобільної техніки і сім наземних роботизованих платформ. 

«Транспортування поранених за допомогою сучасних роботизованих засобів вкрай актуальна і важлива. Вона дозволяє зменшити час необхідний для евакуації військовослужбовців з поля бою до місця надання кваліфікованої медичної допомоги. А це, в свою чергу, запобігає повторному ураженню або загибелі військовослужбовців.

Питанню збереження життя наших воїнів приділяє велику увагу Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський, це є пріоритетом у роботі командувачів, командирів та органів військового управління усіх рівнів. 

Збройні Сили спільно з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості визначають вимоги та потреби і шукають уже реалізовані технологічні рішення для впровадження їх в українському війську і подальшого масштабування», - сказав заступник Головнокомандувача ЗСУ полковник Андрій Лебеденко.

“Для Командування Медичних сил, як і  для будь-якого командира збереження життя наших військовослужбовців є ключовим пріоритетом. Реалії сучасної війни вимагають від нас нових прогресивних, технологічних рішень щодо організації медичної евакуації. Противник використовує проти нас сучасну смертоносну зброю. Лінія фронту неоднорідна. Є ділянки, де багато піску, води, лісу. Іноді оборона здійснюється у складних умовах міської забудови. Тому  методи медичної евакуації поранених, які застосовувалися у попередніх війнах (Друга світова, Афганська, Чеченська війни) в наших реаліях недостатньо ефективні. Сьогодні роботизовані системи - це те рішення, яке може врятувати життя пораненого, скоротити час евакуації та зберегти боєздатність підрозділу за будь-яких умов”, - підполковник медичної служби Ігор Щербаков.

За його словами, в сучасних умовах евакуація здійснюється вночі - так безпечніше. Але це збільшує час евакуації, що негативно впливає на здоров’я бійця.  

"Кожна година зволікання в медичній евакуації може коштувати життя поранених захисників. Нам вкрай необхідно впроваджувати технології, які дозволять швидко евакуювати поранених з поля бою, зберігаючи життя і здоров’я військових, що здійснюють цю евакуацію. На жаль, бойові медики і медичний персонал є пріоритетною ціллю для ворога в цій війні. Роботизовані системи наразі неможливо закуповувати за бюджетні кошти, тому нам потрібна підтримка наших партнерів. Крім того, необхідна допомога в удосконаленні цих систем для їх кращого застосування і збереження людських життів», — додає начальник відділу політик медичного постачання Департаменту охорони здоров'я Міноборони Валентина Оболенцева. 

Це підтверджує і начальник медичної служби батальйону “Вовки Да Вінчі” Аліна Михайлова. З її слів, згідно з протоколами, пораненого потрібно евакуювати з поля бою протягом години. Але в нинішній ситуації евакуація може тривати по кілька годин або навіть діб. Аліна Михайлова наводить кілька прикладів із досвіду своєї команди.

“Поблизу Бахмуту ми йшли на штурм. На одній з позицій у нас був один важкий поранений, йому потрібна була термінова евакуація. Вийшло евакуаційне відділення в складі чотирьох військовослужбовців. За 5 хвилин після початку евакуації росіяни поцілили в евакгрупу, і замість одного пораненого ми отримали п’ять. І евакуація, яка мала тривати 30-40 хвилин, тривала близько 2,5 годин - ми евакуювали п’ятьох військовослужбовців. На Куп’янському напрямку, вночі, група поїхала евакуювати поранених на звичайному пікапі (оскільки в батальйоні не було броньованої евакуаційної техніки) - без фар, без жодних опізнавальних знаків. В цю машину прилетів FPV-дрон. В результаті - загиблий та екіпаж поранених бійців”.

За її словами, цих втрат можна було б уникнути завдяки броньованій техніці або роботизованим системам.

"Умови на фронті змінюються майже щодня. Розвиток безпілотних технологій за останні два роки змушує нас змінювати підходи до передової евакуації. Підходи, які працювали в перші 8-9 років російсько-української війни, зараз неефективні. Кожна передова евакуація тепер є величезним ризиком втрати як пораненого, так і всієї евакуаційної бригади. Для України життя кожного є найвищою цінністю, тому впровадження безпілотних наземних машин для евакуації з поля бою дозволяє врятувати поранених і зберегти евакуаційні бригади. Нам необхідне швидке і широке впровадження новітніх технологій для евакуації. Для цього потрібна систематична підтримка партнерів, натомість ми можемо ділитися з ними нашим цінним досвідом, якого їм критично не вистачає», — зазначив заступник директора Департаменту охорони здоров'я Міноборони, капітан медичної служби Олександр Данилюк. 

“В реаліях української війни бойові дії часто відбуваються в межах населених пунктів.  Тоді медична евакуація стосується не тільки військових, але й цивільних. Саме тому ми звертаємось до наших партнерів - у першу чергу тих, які не можуть фінансувати купівлю зброї, наприклад, міжнародних гуманітарних організацій. І закликаємо допомогти українському війську іншими засобами - тими, що можуть зберегти життя і здоров’я людей”, - сказала Анна Гвоздяр.

Мінстратегпром зосереджений на розвитку систем, які функціонально можуть замінити людину на фронті, особливо в ситуаціях підвищеного ризику - таких, як медична евакуація. Головна проблема в цьому - недостатнє фінансування. Тому працюємо над залученням коштів країн-партнерів, в тому числі - шляхом реалізації проєкту ZBROYARI: Manufacturing Freedom, в рамках якого і відбувся захід. 

Нагадаємо, це глобальна фандрейзингова кампанія, стратегічний збір серед країн-партнерів. Його мета - зібрати $10 млрд на виробництво української зброї в 2024 році.