Голова Українського Парламенту Руслан Стефанчук провів перше у новому році засідання Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України.

Головним завданням зустрічі було обговорення шляхів оновлення українського законодавства відповідно до нових реалій, зокрема боротьби України із російською агресією, її наслідками та післявоєнного відновлення країни.

«Після нашої Перемоги постане питання суттєвого оновлення українського законодавства. Вже зараз ми маємо визначити, які прогалини існують, як нам позбутися суперечностей та дублювання правових норм, і які зміни потрібні в першу чергу», — підкреслив Руслан Стефанчук під час вступного слова, де також зазначив, що пропонує провести своєрідну «діагностику» чинного законодавства.

За його словами, перегляду та удосконалення потребує цілий ряд законодавчих актів, але є кілька головних напрямів законодавства, які вимагають нагальних змін: єдина правова практика, Конституція України, закони воєнного часу, міжнародне право, євроінтеграційний напрям.

За словами Руслана Стефанчука, у питанні єдиної правової практики потрібно звернути увагу насамперед на вдосконалення та підготовку до другого читання проекту Закону про правотворчу діяльність (реєстр.№5707).

«Це мегаважлива реформа, фундаментальний документ, який визначає юридичну силу та ієрархічну підпорядкованість нормативно-правових актів у системі законодавства України. І суперечностей, як-от, на який із чинних документів посилатися, більше не буде. Тому що будуть визначені поняття кожного з актів та їх юридична сила», — пояснив деталі документу Голова Парламенту України.

Також, за його словами, потребує серйозної уваги Конституція України, адже війна показала, що Основний закон не дозволяє регулювати увесь спектр питань. З огляду на те, що під час війни не можна змінювати Конституцію, Руслан Стефанчук пропонує проаналізувати її діючі положення і запропонувати шляхи їх удосконалення.

Не оминув увагою Голова Парламенту України і законодавство воєнного стану, яке вилилося за час війни у окремий та важливий напрям.

«Левову частину законів ми приймаємо під час війни, але на рівні законів України нам треба вирішити ще цілий ряд питань, зокрема відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої воєнними злочинами та питання виплати компенсації», — наголосив Руслан Стефанчук та додав, що у цьому контексті важливу роль відіграє також і міжнародне право.

Він висловив упевненість, що росія обов’язково постане перед судом і заплатить за злочин агресії проти України, а Український Парламент, разом з парламентами інших країн, вже напрацьовує для таких процедур юридичне підґрунтя.

Також Голова Верховної Ради України звернув увагу присутніх на євроінтеграційний напрям українського законодавства, який став одним із пріоритетних для Парламенту, з огляду на отримання Україною кандидатства в члени ЄС.

Він розповів, що останні півроку євроінтеграційні законопроекти Парламент України розглядає за новою процедурою, кожен документ має таблиці відповідності тим чи іншим директивам та регламентам ЄС.

«Попереду — адаптація національного законодавства до європейського. І це — ґрунтовна і надважлива робота для нашого активного поступу на шляху до ЄС», — наголосив під час зустрічі Руслан Стефанчук.

Довідка: Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України — це консультативно-дорадчий орган, що функціонує для залучення висококваліфікованих фахівців у сфері права до законопроектної роботи, підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховної Ради України, які потребують наукового забезпечення.

Орган було створено 31 грудня 2021 року. Головними його завданнями є: підготовка пропозицій щодо розвитку пріоритетних напрямів діяльності Парламенту; вивчення проблемних питань щодо застосування норм права, які виникають під час реалізації ухвалених Верховною Радою України нормативно-правових актів; науковий супровід законопроектної роботи.