Коли закінчиться війна… Кожен намагається вкласти у другу частину цього речення бачення свого майбутнього. За ці дні ми так багато переоцінили і змінили пріоритети. А насправді для щастя достатньо було лише мирного неба, здоров'я, рідного погляду поруч та місця, що зветься домом.

Коли закінчиться війна, наші міста відновляться. Поставлена амбітна мета — відбудувати інфраструктуру за 1-2 роки. Тож ми ще поїдемо в Одесу послухати оперу, чи в Маріуполь на море, або ж в Херсон на кавуни. А зараз ми робимо все, щоб якнайшвидше почути оте омріяне: «Ми перемогли!».

Коли закінчиться війна, яким буде парламент?

Одразу скажу, що це не гадання на кавовій гущі. Ще до війни ми напрацювали деякі інструменти, які дозволять внести прогресивні новації у діяльність Парламенту України після війни.

Розпочнемо з серцевини. Тобто, з якості законодавства. Зареєстрований мною законопроєкт про правотворчу діяльність №5707 — це Конституція у сфері нормотворення. Він покликаний зробити законодавчі процеси зрозумілими та ефективними, врегулювати діяльність та відносини, що пов’язані з плануванням, розробкою, прийняттям, застосуванням НПА та моніторингом за їх виконанням.

Він розв'яже проблему відірваності суб’єкта законотворчості від результатів власної правотворчої діяльності, що є результатом прийняття «законів заради законів». Ця формула має піти в далеке минуле, без шансу на повернення.

Закони заради добробуту Українського народу — ось що має бути в пріоритеті. Надійним «сейфом» для збереження рівня довіри громадян до влади є парламентський контроль. Над посиленням цієї функції ще слід попрацювати.

Змін потребує Регламент Верховної Ради, що встановлює порядок нашої щоденної роботи. Кожна функція парламенту має бути забезпечена відповідними регламентними нормами, а положення Регламенту повинні стати передумовою до трансформації Верховної Ради загалом. Робоча група, яка напрацьовує ці зміни до Регламенту, створена і почала працювати ще до війни.

Тепер перейдемо до кровоносної системи Парламенту України — його Апарату, внутрішня структура якого має зазнати змін.

Люди — ось ключова цінність, без якої все перераховане вище не може реалізуватися. Саме тому робота із розвитку кадрів та залучення на роботу до Верховної Ради професіоналів є однією із головних цілей парламентської реформи.

Тренінги, обмін досвідом, отримання нових знань, навичок, вивчення права ЄС, «інвестування» держави у професійний розвиток своїх держслужбовців — це є і буде найкращою інвестицією в часи відбудови України.

Діджиталізація — це те, що задає ритм діяльності парламенту. Війна, як хвороба, вказує на слабкі місця, на які варто звернути увагу. Передусім треба посилити безпеку у кібер- та інформаційному просторі, забезпечуючи кожного громадянина та міжнародних партнерів доступом до українського законодавства, безперебійність оновлення даних на офіційному веб-сайті.

Формат пленарних засідань має бути готовим до віддаленої роботи. Система дистанційного голосування дозволить зберегти працездатність Верховної Ради у разі будь-якої надзвичайної ситуації. Для цього потрібні й законодавчі зміни, і належне технічне забезпечення.

Коли закінчиться війна, ми зробимо все для становлення сучасного, ефективного, відповідального, підзвітного й демократичного Парламенту України!

Руслан Стефанчук