Шановна пані Президент!

Шановні учасники форуму!

Кожен і кожна, хто цінує демократичний устрій і хоче зберегти його для наступних поколінь!

Зараз у світі багато дискусій про демократію. Про те, що загрожує демократії. Про те, як демократію можна захистити. І про те, що треба зробити, щоб демократія все ж перемогла у глобальному протистоянні.

Люди відчувають: саме зараз у багатовіковому протистоянні демократії й тиранії відбувається щось таке, що може стати вирішальним.

І саме у цьому зверненні, саме до Афінського демократичного форуму я хочу сказати, що я впевнений: ми зможемо гарантувати майбутнє для демократії, ми зможемо захистити її.

Зможемо, бо ми знаємо, що дає демократії силу, що слугує їй серцем, яке забезпечує постачання свободи, як крові, кожній частинці демократичного суспільства – кожній людині. Це єдність. Єдність – це найголовніше.

Демократія – це верховенство права, це повага, це процедури, це рівність вільних і вольності для усіх. Але все це спрацьовує лише за умови єдності, лише тоді все це насичене реальною свободою, все це міцне.

Єдність робить демократію живою.

Коли суспільства повністю атомізовані, коли між народами немає стійких зв’язків, коли хтось може й не прийти на допомогу іншому в демократичній спільноті, демократія слабшає, не встигає, розпадається.

Ми вже не раз це бачили в історії.

Бачили, як маленька, але енергійна й максимально обʼєднана тиранічна меншість або партія здатна підкорити суспільну більшість, якщо більшість людей розпорошені та не довіряють одне одному.

Ми бачили, як одні демократії вирішували не втручатися, коли виникала загроза іншим демократіям, але згодом захищатися доводилось уже всім, а не тільки тим, кому щось загрожувало на початку.

Ми бачили, що люди можуть розчаруватись у демократії, якщо відчувають нерівність і приниження, якщо люди втрачають емоційний зв’язок зі своїми представниками у владі. Наслідком цього може стати зачарування кимось автократичним. А потім?.. Нерідко тиран починає знищувати своє ж суспільство, аби тільки зберегти свою особисту владу. Саме це сталося в Росії за останні 30 років.

Тож єдність – це універсальна відповідь.

Єдність у суспільстві – щоб люди відчували звʼязок одне з одним, щоб у людей було спільне і щоб це спільне розвивалося, даючи більше свободи, більше комфорту, більше добробуту.

Єдність між суспільствами, між державами. Всі демократії мають діяти об’єднано, бути реальною спільнотою, мають допомагати одна одній, коли це необхідно. Це не питання лише взаємовідносин між лідерами держав. Це не питання того, хто з ким історично пов’язаний чи не пов’язаний. Це питання боротьби за демократичну систему.

Коли ми справді разом, ніхто не буде для нас нездоланною загрозою.

Ми бачимо це зараз у війні, яку розв’язала Росія проти нашого народу й проти нашої спільної демократичної системи. Що більше у нас єдності, то відчутніші російські поразки.

І третій елемент – це дуже важливо для кожної демократичної країни – єдність між тими, у чиїх руках влада, і тими, хто цю владу довірив.

Демократія живе не у владних кабінетах і навіть не у парламентській залі. Демократія живе між людьми. І саме тому так важливо, щоб у суспільствах не було ізольованих груп – чи то владної групи, чи то будь-яких інших привілейованих груп, чи то будь-яких неінтегрованих меншин.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну нам вдалося досягти найбільшої за десятки років єдності Європи і демократичної спільноти всього світу. Але найбільшої – не значить максимальної.

Нам є що зробити, щоб іще посилити нашу єдність. І кожен такий крок на посилення – це крок на захист демократії. Не просто десь, не просто у якійсь країні, а загалом – для всіх нас і для наших дітей.

Для всіх вільних народів. Назавжди вільних.

Я дякую вам за увагу!

Дякую тобі, Греціє, за вагому підтримку!

І з великою честю приймаю нагороду міста Афіни для українського народу, для наших людей за їхній внесок у захист демократичних цінностей.

Слава Україні!