Дуже дякую!

Радий тебе бачити, Ріші, пане Прем’єр-міністре!

Дякую за добрі слова про Україну, про наших військових, дякую за твоє лідерство й за підтримку, яку Сполучене Королівство надає Україні та українцям.

Дякую, що ми справді єдині в захисті свободи.

Дорогі лідери політики, бізнесу та громадської думки!

Шановні президенти, премʼєр-міністри, міністри, секретарі, керівники компаній та міжнародних організацій!

І, звичайно, дорогі журналісти!

Говорячи про відновлення, ми кажемо про мільйони робочих місць, мільярди прибутків компаній та трильйони ВВП. І не лише для України, а й для всіх наших із вами країн. Країн, які хочуть і будуть жити вільно попри будь-які хижі амбіції різних «путіних», чий мозок отруєний мріями про війну.

В основі зростання – завжди цінності. Як потужним інвестиціям передує довіра, так і зростанню, яке ми з вами готуємо, має передувати впевненість, що відбудоване не впаде. І це не про цеглу, а про життя загалом.

Земля по світу всіяна руїнами, які нагадують про війни минулого. І політика в різних регіонах світу, на жаль, засіяна хворобливими ідеями ненависті та ресентименту, які вказують на можливі війни майбутнього.

І хоч нікому не дано очистити глибини людської природи від того зла, яке, буває, виринає на поверхню та руйнує й убиває, але ми з вами – і саме зараз – здатні захистити життя й подолати руїни після російської агресії так, щоб перекрити шлях для зла, тобто для будь-яких нових агресій.

Очі світу дивляться на нас. І на те, чи переможемо ми російську агресію саме так, як заслуговує перемогти свобода, тобто без компромісів щодо наших із вами цінностей.

І на те світ дивиться, чи відновимо ми нормальне життя так, щоб нашою трансформацією завдати ідеологічної поразки агресору.

Захищаючи Україну, ми захищаємо свободу, а коли ми збудуємо Україну, ми збудуємо свободу. Країна, регіон, континент, світ… Це глобальне завдання.

Я хочу подякувати вам. І, звичайно, я дякую Швейцарії, Німеччині, Франції, Італії – кожній країні, де ми погоджували ключові принципи щодо відновлення. На цій Конференції маємо переходити від бачення до угод, а від угод – до реальних проектів.

У Лондоні присутня українська делегація, яка представить конкретні речі, які ми пропонуємо зробити разом. Я ж окреслю пʼять напрямів, у яких ми почали створювати основи для миру. Перше – потенціал єдності. Друге – потенціал стабільності. Третє – потенціал зростання. Четверте – потенціал безпеки. І пʼяте, надзвичайно важливе, – це потенціал демократії.

Отже, перший пункт: ми посилюємо єдність.

Україні вже вдалося зробити Євросоюз таким єдиним, яким він іще ніколи не був. Це справді ціннісне єднання, яке має вираження у багатьох політичних, економічних, санкційних, гуманітарних рішеннях. Україна активувала всю ту силу солідарності, заради якої й задумувався Євросоюз.

Україна активує й моральну силу НАТО. Це важливо для всіх нас. Що бачить світ зараз? Чи визнає він моральне лідерство НАТО в захисті миру? Це можливо лише з Україною в Альянсі.

Так само, як Україна вже належить до ціннісного простору ЄС, ми вже належимо до безпекового простору НАТО. Де-факто. Так само, як Україна вже є частиною спільного ринку ЄС і прямує до повноправного членства, ми вже боронимо спільний простір свободи в Альянсі та очікуємо лише на сміливість лідерів Альянсу, щоб визнати цю реальність політично.

Завдяки тим самим цінностям ми розвиваємо міцні двосторонні альянси з такими лідерами демократичного світу, як Сполучене Королівство, США, Канада, Японія, Австралія, усі члени ЄС… І це дає нам нову потужність в обороні, в економіці та в глобальних перспективах демократії.

Будуючи наші альянси, ми убезпечуємо такий рівень свободи, до якого звикли наші люди.

Друге: ми посилюємо стабільність.

Щонайменше 600 мільйонів споживачів у світі безпосередньо залежать від нашого аграрного виробництва. Це колосальний потенціал для продовольчої безпеки.

У час цієї війни, коли Росія заблокувала наші порти та зруйнувала свободу мореплавства в Чорному та Азовському морях, світ побачив, що таке зерно з України. Без нього – загроза цінових криз і соціального краху в різних країнах.

Ми зараз частково відновили рух нашого продовольства морем у межах двох експортних ініціатив. І це стабільність для величезного соціального та економічного простору від Марокко до Сомалі, від Китаю до Лівану, від Туреччини до Індії, від Іспанії до Пакистану… Різні аспекти, різні впливи, але завжди – внесок у стабільність.

Інша подібна сфера – енергетика.

Я вважаю, що немає альтернативи «зеленій» трансформації економіки, а російська агресія довела, що в «зеленій» трансформації – одна з ключових основ безпеки. Кожен удар по наших енергообʼєктах та кожен прояв російського шантажу енергокризою завершують епоху домінування викопного палива та старих звичок в енергетиці, коли цілі регіони світу могли залежати від одного постачальника – такого, як Росія.

Саме «зелена» енергетика гарантують реальну енергетичну стабільність.

Україна може бути й буде одним із ключових постачальників чистої електрики та «зеленого» водню для Європи. Потенціал лише однієї цієї галузі – близько 400 мільярдів доларів.

Будуючи аграрні та енергетичні потужності в Україні, ми убезпечуємо світ від хаосу.

Третій пункт: посилюємо зростання.

Немає зараз у світі такого місця, де треба було б побудувати та відбудувати стільки обʼєктів, як в Україні. Кожен новий день російської агресії – це нові руїни. Тисячі й тисячі зруйнованих будинків, понівечені галузі, спалене життя… Нещодавно Росія здійснила і найбільший у Європі злочин екоциду, підірвавши дамбу та інші споруди Каховської гідроелектростанції.

Що це все означає? В Україні – найбільше джерело економічного, виробничого й технологічного зростання у Європі за десятки-десятки років. Причому це не лише реконструкція.

Наприклад, «зелена» трансформація енергетики логічно стимулює й розвиток таких галузей, як «зелена» металургія та «зелені» добрива.

Завдяки природним ресурсам і промисловим традиціям Україна може стати одним із ключових глобальних центрів «зеленої» металургії. Плюс ми маємо значні поклади таких критичних для сучасної економіки ресурсів, як літій.

Будуючи з Україною та в Україні, ми убезпечуємо наші країни та компанії наших країн від рецесій.

Четвертий пункт: посилюємо безпеку.

Ця війна демонструє, що таке ефективний захист від агресії в сучасному світі. Яка зброя потрібна та в якому обсязі, якої інфраструктури не вистачає та яке виробництво в пріоритеті, які технології масштабно рятують життя та які системи дають змогу зробити наукову фантастику реальністю на полі бою.

Від виробництва бойових дронів і до звичної артилерії. Від повітряного щита, який покриває всю країну чи навіть регіон, до укриттів у кожній школі. Від інфраструктури, яка побудована так, щоб її не зруйнувати іранським «Шахедом», до кіберпростору, який зберігає стійкість навіть в умовах постійних кібератак.

Усе це ми робимо в Україні, і в усьому цьому нам потрібен досвід партнерів.

Будуючи безпеку разом, ми переконуємо світ, що демократії не здолати.

І, нарешті, пʼятий пункт – демократія.

Росія вдерлася в Україну не лише щоб украсти нашу землю, наші ресурси й наших людей. Очевидно, що без України не може бути російської імперії.

І так само очевидно, що господарі Росії дуже бояться нашої демократичності. Чому?

Бо демократія прокладає шлях верховенству права, очищенню від корупції та ключовому принципу наших із вами країн: кожна людина має значення. Це дуже важливо.

Звичайно, демократія – у характері українців. І ми б усе одно її посилювали, і неважливо, що там думають чи роблять у Росії.

Але всі ми маємо бути свідомі того, що чим більше демократії в нас, то більша її сила в усьому нашому регіоні. Що більше верховенства права в нас, то більше право працюватиме тут, на східному фланзі Європи. І що прозорішою є Україна, то потворніший вигляд матиме будь-яка корупційна модель у Росії.

Навіть повномасштабна агресія Росії не зупинила наші внутрішні реформи.

Україна буде асоціюватися з чесним судом так само, як зараз асоціюється зі сміливістю. Крок за кроком ми до цього прийдемо.

Завдяки цифровій трансформації ми покажемо світу, як держава може ефективно функціонувати взагалі без контактів між чиновником і громадянином чи компанією. Усі державні послуги можуть і будуть переведені в онлайн – від реєстрації бізнесів чи отримання соціальної допомоги до будь-якого іншого державного сервісу.

І, до речі, нашу цифровізацію ми вже експортуємо в інші регіони та країни. Почали таку співпрацю з Естонією, продовжимо з Колумбією та Замбією. І я впевнений, що це лише початок. Будь ласка, обов’язково поцікавтеся в нашої команди, наших урядовців деталями щодо цього. Це справді приклад соціального прогресу завдяки технологіям.

Ще до 24 лютого ми почали демонтаж старої олігархічної моделі економічних відносин, яка виникла в пострадянський період. І це не просто щось там про особистості олігархів. Це про зміну підходу до економічних відносин.

Прозорість фінансів і стійкість банківської системи, лібералізація ринків і стимулювання конкуренції, гарантування рівних і законних умов для кожного суб’єкта господарювання – усе це сфери, у яких ми досягли прогресу ще до 24 лютого та які дуже важливі зараз. Будуючи інституції та продовжуючи реформи в Україні, ми убезпечуємо демократію та зберігаємо її як надію для всіх щонайменше в нашому регіоні, що демократія домінуватиме.

Пані та панове!

Будуючи Україну, ми будуємо значно більше, ніж одну країну. Ми будуємо світ, яким він буде за життя нашого покоління та після нас. Чи мирним? Чи стабільним? Чи демократичним? Це залежить від кожного й кожної.

Я запрошую всіх вас в Україну! До речі, пане Прем’єр-міністре, Ріші, ми давно не бачилися в Києві.

Дякую за увагу! Дякую за підтримку!

Дякую, Сполучене Королівство!

Слава Україні!