Дуже дякую, пане Кандінасе, пане спікере, за добрі слова про Україну й наш захист.

Зараз, коли ми захищаємо життя наших людей від російських ударів і долаємо наслідки страшних злочинів цієї війни, зокрема й наймасштабнішого у Європі екоциду, ми потребуємо максимальної єдності. Єдності всіх, хто разом із нами поділяє ключові цінності: цінність життя, цінність свободи, цінність права та цінність поваги до кожної нації, кожної спільноти й кожної людини. Коли єдність максимальна, тоді й солідарність максимально ефективна. А коли так – точно переможуть і життя, і свобода, і право, і повага.

І сьогодні я звертаюся до вас саме для того, щоб поговорити про цю єдність.

Шановні члени Федеральних зборів!

Дорогий народе Швейцарії!

Душею тих цінностей, які нас із вами об’єднують, є мир. Мир! Україна ніколи не була джерелом будь-яких загарбницьких воєн. І навіть зараз, хоч це звучить і дещо парадоксально, українська земля є територією миру, бо джерело цієї війни, джерело й причина агресії – поза межами наших кордонів.

Просто уявіть це… Щоночі замість того, щоб нормально засинати, наші люди перевіряють у новинах, чи є попередження, що російська бомбардувальна авіація йде на рубежі запуску ракет над Каспійським морем чи деінде. Це понад півтори тисячі кілометрів від нашої землі! Там війна стає на крила. І коли зрозуміло, що буде чергова російська ракета, буде чергова російська атака, люди одразу вкладають дітей спати, наприклад, у коридорі, де немає вікон і тому безпечніше, чи йдуть в укриття.

Уявіть, що це таке… Жити в громадах, які межують із Росією. Наше прикордоння – три області – постійно страждає від суто терористичних обстрілів із російської території. Майже щоночі й щодня. Міста, села, будинки, школи, церкви, ринки, підприємства – усе… Їх обстрілюють через кордон із території Росії з артилерії чи мінометів, ракетами чи керованими авіабомбами… Це смерть або загроза смерті, яка приходить на нашу землю з Росії.

Сотні українських родин втратили рідних через удари іранських дронів-камікадзе – «Шахедів», які росіяни майже щоночі десятками запускають по наших містах. На щастя, завдяки оборонній допомозі наших партнерів – і ми за неї вдячні – зараз ми можемо збивати більшість «Шахедів». Але, на жаль, не всі. Вони забирають життя наших людей, постійно руйнують нашу інфраструктуру! І все це – теж смерть, яка прийшла з Росії.

Немає в цій жорстокій війні, що триває на нашій землі, абсолютно нічого, що робило б саме нашу землю, саме наших людей, саме нашу Україну джерелом війни або територією тих, хто хоче щось загарбати в іншого народу. Ми захищаємо життя своїх людей, свою свободу, свою незалежність, свої цінності. Мир для українських дітей! Це на нашу мирну землю прийшли ті, хто спалює міста й села та перетворює на чорні руїни все, до чого торкається. Це з Росії в Україну прийшли ті, хто досі окупує Запорізьку атомну станцію та цинічно використовує її як прикриття для постійних обстрілів наших міст. Це з Росії в Україну прийшли ті, хто підірвав дамбу та інші споруди Каховської ГЕС, спричинивши рукотворну катастрофу та колосальний злочин проти людей і природи, і вони зробили це саме на окупованій території.

Будь-який неупереджений погляд засвідчить одне: якби з Росії на нашу мирну українську землю не принесли війну, то війни б і не було. Джерело зла та смерті – поза нашими кордонами. Підтримуючи нас, світ підтримує захист від війни. Саме тому солідарність із нашим народом проявляють, зокрема, навіть ті нації, із якими в нас не було змістовних відносин до 24 лютого 2022 року, коли Росія перетворила гібридну агресію проти нашої держави на відкриту повномасштабну геноцидну війну.

Я дякую за кожен пакет санкцій проти Росії, які обмежують російський терористичний потенціал. Я дякую світу за кожну одиницю зброї, яка допомагає рятувати людей від російського терору! Я дякую за кожен заморожений актив російської держави й тих осіб, без колаборації яких із Кремлем Росія не стала б державою-терористом…

Усе це допомагає обмежувати агресію – і зброя для нас, і санкції проти Росії, які постійно зростають і не дають їй адаптуватися до тиску світу, і ще – справедливість для українців та всього світу. Справедливість, яку ми наближаємо, створюючи трибунал щодо російської агресії.

Я вдячний вам, Швейцаріє, за те, що ви не залишилися байдужими до горя, яке Росія вкидає на нашу землю своєю агресією. Ви підтримали спільні європейські санкції проти Росії, і це важлива солідарність, бо санкції наближають фінал цієї агресії. Їх варто посилювати.

Знаю, що у вас триває дискусія щодо дозволів на реекспорт зброї для захисту України. І хочу, щоб кожен учасник, кожна учасниця дискусії пам’ятали один факт: ми запитуємо у світу зброю, щоб наша українська територія знову була територією миру. Вся наша земля, всі наші люди… Лише для цього! Саме так, як передбачено міжнародним правом. Саме так, як про це говорив на початку пан спікер: заснований на правилах міжнародний порядок має гарантувати волю для кожної нації.

Ми не джерело агресії, не територія війни й не якась там зона конфліктів. Ми країна, яка завжди цінувала й цінуватиме мир, і ви знаєте це. Проти такої агресії наш мир може вистояти лише силою зброї.

Ще минулого року – восени, на саміті G19 – я представив українську формулу миру. Різні держави, різні лідери вже беруть участь у зусиллях заради реалізації формули. Вона створена так, щоб кожен у світі міг обрати для себе той компонент відновлення миру та безпеки, який може допомогти реалізувати найбільш ефективно. Є партнери, які обрали радіаційну та продовольчу безпеку. Є партнери, які готові допомогти з поверненням дітей, яких російські окупанти депортували на територію агресора й ховають від рідних та України. Тисячі й тисячі вкрадених Росією дітей! Ми маємо всіх їх повернути додому, повернути в Україну. Є партнери, які готові допомогти з відновленням справедливості та із захистом від екоциду та з розмінуванням.

У березні у нашій розмові із паном Президентом Швейцарії, з паном Берсе, я представив пункти формули миру й наш підхід до її реалізації. І зараз я запрошую всіх вас, пані та панове, усіх вас, Швейцаріє, приєднатися до підготовки Глобального саміту миру та проявити своє лідерство у тій частині формули, у якій ви вважаєте свій національний досвід найбільш корисним для світу та миру.

І ще одне.

Світ пройшов через різні війни, і що більше війни вчинили знищення життя, то більшим ставало й розуміння, що захист від агресії та превенція агресії потребують зусиль – саме колективних і солідарних. Зараз ми захищаємося від агресії, яка наслідує найгірші війни минулого й шукає найкращі технології сучасності, щоб тероризувати людей, держави та навіть континенти. Нічим, окрім єдності, цього не зупиниш. Зокрема, нашої з вами єдності!

Дякую, Швейцаріє!

Я дякую вам за увагу!

Слава Україні!