Пані та панове!

Шановні учасники й гості Кримської платформи, присутні тут і недалеко від нас!

Шановні громадяни України з Криму та в Криму!

Я знаю, що ви дивитесь і чуєте нас сьогодні. Для нас це дуже важливо. Це дуже важливо для мене, для суспільства, для кожного й кожної з нас. Я знаю, що Крим – з Україною й чекає, коли ми повернемось. Я хочу, щоб ви всі знали: ми точно повернемось. Коли ми повернемо й виправимо все те, що наробили окупанти на нашому українському півострові.

Що прийшло в Крим і у весь Чорноморський регіон разом із російською агресією, з російською зброєю? Катастрофічні загрози для екології, небачена руйнація природи Криму, руйнація соціального життя, економічний занепад, знищення памʼяток, мілітаризм. А коли російський флот, який базується в окупованому Криму, заблокував наші порти на Чорному й Азовському морях, це спровокувало глобальну продовольчу кризу й кризу прав людей – кримчан, прекрасних громадян нашої унітарної держави Україна.

Але попри все, попри будь-які загрози Україна достатньо міцна й достатньо змогла, щоб бачити перспективу для українського Криму.

Я маю честь оголосити про початок другого саміту Кримської платформи.

За рік нам вдалося суттєво розширити можливості Кримської платформи – про це сказав міністр Кулеба. Торік у саміті брали участь делегації 46 іноземних держав і міжнародних організацій. Цьогоріч – майже 60. Я вдячний усім. Значно більше лідерів держав – 40 президентів і прем’єр-міністрів, включно з лідерами «Великої сімки». Я вдячний усім вам за розуміння того, наскільки важливі зараз такі дії – ваша підтримка, наші спільні дії й наша спільна робота.

Цьогоріч приєдналися представники ще двох континентів – Африки й Південної Америки, і це демонструє, що немає у світі межі, яку б не подолала правда про російську війну проти України й нашого народу.

Звичайно, зрозуміло, з ким доводиться боротися. Наявність очевидних безпекових ризиків зумовлює те, що саміт відбувається в онлайн-режимі. Але вже доведено міжнародною практикою, що й такий режим може бути абсолютно ефективним для політики, дипломатії, а головне – для захисту свободи.

І особливо хочу зараз подякувати одному з лідерів, який з нами сьогодні тут, у Києві. Це Анджей Дуда, Президент Польщі і справжній друг усіх українців. Анджею, твоя присутність поруч зі мною, поруч із народом України укотре підтверджує надзвичайно близький зв’язок та історичне розуміння, які є між українцями та поляками. Дякую тобі!

Пані та панове!

Коли я говорю з нашими громадянами, я часто використовую почесне звертання: усі наші захисники, усі наші захисниці. Насправді сьогодні, звертаючись до вас, шановні лідери, шановні панове міністри, я можу використати такі ж слова і зі спорідненим сенсом: усі захисники й захисниці міжнародного правопорядку!

Саме для цього ми тут, саме для цього створена й працює вже рік Кримська платформа.

Ми повертаємо силу міжнародному праву, і саме завдяки цьому ми повернемо український прапор на нашу землю Криму, саме завдяки цьому ми принесемо свободу українським громадянам у Криму й обовʼязково відновимо справедливість щодо всіх, хто постраждав від репресій, від знущань російських окупантів.

Але, щоб перемагати, нам потрібно не забувати. Не забувати, яким був шлях до нинішньої ситуації.

Деградація Росії почалась із захоплення Криму. Почалася з терору проти кримськотатарського народу, корінного народу Криму. З репресій за релігійною ознакою, які стали чи не найбільш масштабними релігійними гоніннями в Європі у 21-му столітті, – проти кримської мусульманської громади.

Було й вигнання з окупованого Криму всіх звичайних людей, хто говорив, що Крим – це Україна, хто не боявся захищати українську культуру, українську свободу в Криму. І вбивства, і катування – ми все бачили, – і приниження, і мародерство – все це окупанти робили в Криму і продовжують це робити з перших тижнів після його ганебного захоплення. І далі поширювали ці злочини на Донбас, на інші країни, зокрема Сирію, на країни Африки, де зараз наявний російський бандитизм під прикриттям російських спецслужб.

Масований терор після 24 лютого став логічним завершенням деградації цієї держави, яку ще не так давно запрошували за стіл з «Великою сімкою» і яка тепер змагається за першість із найжорстокішими режимами минулого, що відповідальні за геноциди, загарбницькі війни та депортації.

Ми вдячні за те, що багато хто у світі не мовчав про все це, багато хто постійно протидіяв – допомагав нам, боровся. Але водночас багато хто промовчав – і це правда, – намагався не помічати, що відбувалося в Криму. І це, на мою думку, стало однією з ключових причин усього, що відбувається зараз в Україні та світі.

Важливо пам’ятати, що був спротив на півострові. Ми знаємо, що були і є люди, які не мовчать, які захищають свободу й просто захищають нормальне життя в Криму. Їх репресують. Але ми бачимо їх, ми знаємо про них, ми вдячні їм.

Нещодавно я отримав листа від одного з киримли – Нарімана Джеляла. Він зараз, на жаль, за ґратами. Окупанти ув’язнили його за абсолютно брехливим звинуваченням за те, що він бореться за батьківщину, за те, що він узяв участь у першому саміті Кримської платформи, який відбувся минулого року. Торік він виїхав з уже окупованого Криму, щоб розказати учасникам саміту, що реально відбувається на півострові й до чого все це призведе. І через дев’ять днів після повернення назад до Криму окупанти позбавили його свободи. За те, що він просто був вільною людиною. Такою була відповідь Росії.

У своєму листі пан Джелял написав: «З Криму почалося, Кримом і завершиться». І це справді так. Я в це вірю. Щоб подолати терор, щоб повернути прогнозованість і безпеку нашому регіону, Європі та всьому світу, треба здобути перемогу в боротьбі з російською агресією, а отже, потрібно звільнити Крим від окупації. Там, де почалося, там і завершиться. І це буде ефективна реанімація міжнародного правопорядку.

Але це не просто політико-юридичне завдання для світу. Це про конкретну землю, про конкретних людей, які живуть у Криму. Про міста, про культуру, про конкретні памʼятки. Про надії конкретних живих людей. Про те, що хтось своє життя вклав у Крим, а після приходу Росії був змушений або його залишити й рятуватися на інших землях, або боятися, чи не відберуть щось своє маленьке: будинок, землю, роботу, будь-який бізнес... І був змушений обмежувати себе. Або втратити все, коли таки відібрали.

Росія вкрала частину життя навіть у тих у Криму, кому пощастило не стати жертвою репресій. І неможливо було й уявити таке, але окупація перетворила Крим, це райське місце для всіх нас, на депресивний і залежний регіон. На регіон височенних парканів, колючого дроту й беззаконня. На зону екологічного лиха й воєнний плацдарм для агресій і поширення горя.

За час із 24 лютого з окупованого Криму по наших містах, по наших громадах було запущено 750 різних крилатих ракет. Уявіть собі: 750 – за півроку! Вони знищили щонайменше сотні цивільних об’єктів: школи, університети, звичайні житлові будинки, лікарні.

І тому відновлення Україною контролю над півостровом Крим стане історичним антивоєнним кроком у Європі.

Це поверне безпеку й дасть справедливість, це реінтегрує Крим у сучасний світ і це дасть змогу кожному з нас – учасників і учасниць Кримської платформи – сказати своїм дітям, своїм рідним і близьким, що вони можуть пишатися нами саме як миротворцями.

І я хочу підкреслити: для України Крим – це не просто якась територія, не фішка в геополітичній грі, як для держави-терориста, для України Крим – це частина нашого народу, нашого суспільства. Спільнота людей, яким ми гарантуємо свободу й повернемо сучасність.

Крим був і є Україною. І після деокупації разом з усією нашою державою стане частиною Євросоюзу. Я в цьому впевнений. Паспорт громадянина України буде й паспортом Європейського Союзу. Це колосальні можливості для всіх наших людей, які живуть у Криму.

Дороги Криму будуть дорогами всього Європейського континенту, порти Криму будуть портами всієї Європи. Тільки Україна здатна зв’язати Сімферополь з Берліном, а Ялту – з Неаполем.

Тільки Україну хвилює справжня безпека Криму. Тобто нормальне постачання чистої води, нормальна утилізація сміття, дієві правила поводження з відходами й каналізаційними стоками.

Тільки Україна може побудувати в Криму сучасну систему зрошування та інтегрувати аграрне виробництво Криму й увесь підприємницький сектор у колосальний європейський ринок.

Тільки наша держава дасть Криму сучасну й доступну медичну систему, сучасну й доступну освітню систему, сучасну цифрову систему державних послуг.

Україна прибере колючий дріт, яким закривають шлях звичайним людям до найкращих місцин, і незаконні паркани, які просо пошматували узбережжя нашого прекрасного Криму. Вільний доступ до пляжів, реальний захист заповідних зон, історичних об’єктів – це забезпечить лише Україна, а не той, хто прийшов, щоб захоплювати, красти й принижувати людей.

Саме Україна відновить у Криму систему санаторіїв і реабілітаційних центрів – професійних закладів, які зможуть приймати сотні тисяч людей щороку. Мільйони туристів. Дітей і дорослих, цивільних і ветеранів, наших громадян та іноземців – усіх, кому допомагає дорогоцінна природа Криму. І мільйони туристів – як мінімум середнього класу – стабільно прибувати в Крим можуть лише завдяки Україні.

Ніколи за української влади в Криму не буде репресій – і всі це знають, несвободи чи моральної задухи, які принесла Росія у 2014 році. І тим паче ніколи Україна не плюватиме на соціальні потреби пенсіонерів чи будь-кого іншого в Криму. Україна ніколи не скаже людям: «Денег нет, но вы держитесь». Бо ми поважаємо людей, і навіть цьогоріч, вже в криваві часи повномасштабної війни, ми провели індексацію пенсій для всіх наших пенсіонерів.

Пані та панове!

Думаю, ви відчули з моїх слів, що ми маємо дуже пропрацьований погляд на те, як відновити наш український півострів Крим після вигнання російських окупантів. І тому ми додаємо до роботи Кримської платформи ще два напрямки: економічний і законодавчий.

У нас є стратегія відновлення Криму – сьогодні її представлять у межах економічної панелі.

І ми створюємо законодавчий фундамент для Криму – після деокупації, а також для всіх тих, кому Крим значно більше, ніж дім.

Ми ухвалили закон «Про корінні народи», яким захистили права кримськотатарського народу й Меджлісу, караїмів і кримчаків. Ми розвиваємо кримськотатарську мову. Ухвалили закон про захист політв’язнів – усіх, хто постраждав від репресій з боку окупантів. І це лише деякі приклади. Ми не збираємося на цьому зупинятись – іще багато роботи.

Цьогоріч Кримська платформа буде продовжена восени – парламентським самітом у Хорватії. Вже не онлайн, а з присутністю парламентських делегацій світу. Ми залучаємо всю силу демократій для захисту нашої держави й міжнародного правопорядку.

І, повертаючись до листа увʼязненого окупантами Нарімана Джеляла, хочу прочитати ще декілька важливих слів: «Завдяки зміні порядку денного на світовій арені, у Європі і в самій Україні через агресію Російської Федерації учасники Кримської платформи мають більш рішучі настрої, орієнтовані на здійснення конкретних справ».

Людина, яку окупанти відправили в тюрму лише за захист правди та участь у Кримській платформі торік, сподівається на конкретні справи від усіх нас – учасників, учасниць саміту. І ми всі маємо не обманути цю надію. Ми всі маємо бути сильними й дієвими.

Дякую за увагу!

Вдячний кожному й кожній за участь у нашому другому саміті, всім присутнім на цій платформі.

Слава Україні!