Слава Україні!

Я так пишаюся чути це в Канаді. Ці слова об'єднують усю Канаду, усіх людей, усі громади й міста.

Cлава Україні! Так звучить єдність. Я пишаюся тим, що ми досягли такої єдності. Це так надихає! І це не просто надихає, це допомагає іншим. Допомагає нам усім ставати сильнішими, нашій свободі – міцнішати, а нашій єдності – рухатися до перемоги. Перемоги України! Перемоги Канади! Перемоги людей! До нашої спільної перемоги! Перемога буде за нами, я не сумніваюся. І я чую, ви не сумніваєтеся.

Я щасливий бути тут із моєю дружиною, першою леді. Три дні разом. Вперше з початку повномасштабної війни. Дякую, Джастіне.

Якщо серйозно, то я дуже пишаюся тим, що Україна надихає, що українці надихають і канадські українці надихають.

Я дякую вам, усім вам, за те, що ви активні.

Ви даєте можливість іншим відчути вайб України, вайб «Слава Україні» – вайб людей, які ніколи не здаються.

Ви берегли українську культуру, українську мрію про те, що в нас є, – про незалежність, коли Україна ще не здобула своєї незалежності. І я дякую вашим дідам і бабусям, які зберегли українську ідентичність, які зробили свій внесок у те, щоб Канада стала великою країною.

І ви допомагаєте берегти Україну зараз – це дуже важливо, – коли ми захищаємо й обов’язково захистимо нашу незалежність! Ви допомагаєте волонтерам! Ви прийняли наших людей.

Канада тренує наших хлопців, наших солдатів, наших воїнів. Канада дає Україні зброю, щоб рухатися вперед, щоб витіснити Росію.

І я дякую вам за це, дякую всім вам!

І я впевнений, що Канада ніколи не втратить українського вайбу. І настане день, коли ми зберемося у подібному місці в Україні. Багато людей, мільйони, радісний натовп, синьо-жовті прапори. І кленові прапори.

І вся Україна скаже: «Дякую!»

Дякую! Дякую тобі, Канадо!

Слава Україні!